Вчора український Facebook активно «купував» безкоштовні квитки від МАУ. Якщо бути точним – репостив посилання про те, що МАУ проводить акцію і пропонує два безкоштовні авіаквитки. Кількість репостів цього запису зашкалювала, на цей фейк «повелися» навіть деякі експерти та інтернет-аналітики. Доволі швидко стало відомо, що ці «два квитки від МАУ» – це фейк, ще й небезпечний і що українцям просто пощастило, що справа завершилась лише репостом (правда, ми не знаємо достеменно, що вона завершилась). Проте сам кейс наводить на певні висновки.

— безкоштовні. Безкоштовні! Безкоштовні?

Слово «безкоштовні» геть вбивають пильність користувачів. Достатньо маркетологу додати слово «безкоштовний» до своєї акції, і репостити її будуть всі. А це означає, що досить автору вірусу чи якоїсь іншої «зарази» додати слово «безкоштовний», і йому не буде потрібно особливо вкладатися в просування. Користувачі все зроблять самі

— адреса сайту

Навіть перший погляд на цю рекламу уже викликає запитання. Адже на квитку написана адреса lowcostavica.com.ua, а посилання веде на сайт http://uia-claim.us/?EfNLiAc. Домен першого рівня .US навряд чи має відношення до української компанії. Це настільки очевидні речі, що достатньо було авторам репостів перед натисненням на кнопку «поділитись» подивитися, куди саме веде посилання, я впевнена, що половина з них не стала б розміщувати це у себе.

— елементарний фактчекінг

Facebook коректно шукає Facebook-представництво компанії МАУ, хоча сторінка й називається Fly UIA. Тому буквально два кліки убезпечили б користувачів від розміщення цієї інформації. Досить було перевірити, що на сторінці МАУ та на сайті нічого й близько немає про цю акцію. І все. Більше того, за пару годин на сторінці МАУ було розміщено застереження.

Кейс з «безкоштовними квитками від МАУ» показав, що кліпове мислення настільки глибоко проникло в наше інтернет-життя, що навіть після всіх Petya, WannaCry та «дивитись, яке прикольне відео з тобою» досить додати слово «безкоштовний» і спостерігати, як користувачі своїми руками розповсюджують небезпечний контент.

На щастя, ця псевдо-акція не мала на меті злам акаунтів чи списання грошей. Хоча достеменно про це говорити наразі не можна, адже невідомо яка, умовно кажучи, закладка присутня на сайті і чи не є вона так званою «часовою бомбою», яка проявить себе згодом невідомим способом.

А ще кейс з «безкоштовними квитками МАУ» показав, що перевіряти інформацію ми не навчилися навіть після випадків з «розп’ятим хлопчиком із Славянська»  та засиллям російської пропаганди. Я думаю, що рейковий новинний сюжет пересічний користувач ідентифікував би швидше, а от на «безкоштовні авіаквитки» критичне мислення не розповсюдилось.

На жаль, цей кейс зайвий раз підтвердив, що злам – це лише умовні 20% технічних дій і 80% — психологія.

Бережіться. І будьте трошки критичніші.